2-а хронiкиРозділ 7 |
|
1 |
|
2 І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня напо́внила дім Господній! |
|
3 А всі Ізраїлеві сини бачили, як схо́див огонь та Господня слава на храм той, і вони попа́дали обли́ччям до землі на підло́гу з камінних плит, і вклони́лися до землі, і дякували Господе́ві: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“ |
|
4 А цар та ввесь народ прино́сили жертву перед Господнім лицем. |
|
5 І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібно́ї — сто й двадцять тисяч. І ви́конали обряд освя́чення Божого дому цар та ввесь наро́д. |
|
6 А священики стояли на ва́ртах своїх, а Левити — зо знаря́ддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господе́ві, „Бо навіки Його милосердя“, коли Давид хвалив ними; і священики сурми́ли навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв. |
|
7 І посвятив Соломон сере́дину подві́р'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопа́лення та лій мирних жертв, бо мідяний же́ртівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопа́лення й хлібної жертви та лою. |
|
8 І справив Соломон того ча́су те свято на сім день, а ввесь Ізра́їль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку. |
|
9 А восьмого дня спра́вили відда́ння свята, бо обряд освя́чення же́ртівника справляли сім день, і свято сім день. |
|
10 А дня двадцятого й третього сьо́мого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві. |
|
11 |
|
12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: „Вислухав Я моли́тви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви. |
|
13 Якщо Я замкну́ небеса́, і не буде дощу, і якщо накажу́ сарані́ поїсти землю, і якщо нашлю́ морови́цю на наро́д Мій, |
|
14 і впокоря́ться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я́ Моє, і помо́ляться, і бу́дуть шукати Ім'я́ Мого́, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небе́с, і прощу́ їхній гріх, та й вилікую їхній Край! |
|
15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наста́влені на слу́хання моли́тви цього місця. |
|
16 І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я́ Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє бу́дуть там по всі дні. |
|
17 А тепер, якщо бу́деш ходити перед лицем Моїм, як ходив був ба́тько твій Давид, щоб зробити все, що наказа́в Я тобі, і якщо бу́деш дотри́муватися уставів Моїх та прав Моїх, |
|
18 то поста́влю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе перево́ду ніко́му з пануючих в Ізраїлі! |
|
19 А якщо ви відве́рнетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим бога́м, і бу́дете вклонятися їм, |
|
20 то Я повирива́ю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх наро́дів! |
|
21 А храм цей, що був найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та й скаже: За що́ Господь зробив так цьому Кра́єві та храму цьому?... |
|
22 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богі́в, і вклоня́лися їм, і служили їм, — тому́ Він навів на них усе оце ли́хо!“ |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 7 |
|
1 |
|
2 Священники не могли войти в Храм ГОСПОДЕНЬ, потому что Слава ГОСПОДНЯ наполняла его. |
|
3 Увидев, как огонь с неба и Слава ГОСПОДНЯ сошли на Храм, все израильтяне, стоявшие на мощеном дворе, пали на колени, простерлись ниц и стали прославлять ГОСПОДА: |
|
4 |
|
5 Царь Соломон принес в жертву Господу двадцать две тысячи быков и сто двадцать тысяч овец. Так царь Соломон и весь народ освятили Храм Божий. |
|
6 Священники, каждый в назначенном месте, совершали свое служение, левиты славили ГОСПОДА, играя на музыкальных инструментах, сделанных царем Давидом, чтобы восхвалять ГОСПОДА (они играли псалом Давидов «Вечна любовь Его неизменная!»). А напротив них священники трубили в трубы в окружении всех стоявших израильтян. |
|
7 |
|
8 |
|
9 На восьмой день, по завершении празднеств, было торжественное собрание. В течение семи дней они освящали жертвенник, и все семь дней длился праздник. |
|
10 На двадцать третий день седьмого месяца Соломон распустил по домам народ, который ликовал и радовался всем сердцем тому благу, которое ГОСПОДЬ даровал Давиду, сыну его Соломону и всему народу Своему Израилю. |
|
11 |
|
12 |
|
13 И если Я закрою небеса и не будет дождя, если Я прикажу саранче опустошать эту страну, если Я пошлю моровое поветрие на Мой народ, |
|
14 если тогда Мой народ, который именем Моим зовется, смирится, если помолится, если будет искать единения со Мной и раскается в своих злых поступках, — тогда Я услышу их с небес, и прощу им грехи их, и дарую стране исцеление. |
|
15 Глаза Мои будут открыты, уши Мои будут внимать молитвам в этом Храме. |
|
16 Ныне Я избрал и освятил этот Храм, чтобы имя Мое здесь пребывало вечно. Очи Мои и сердце Мое здесь во все дни. |
|
17 И если ты будешь ходить предо Мною, как отец твой Давид ходил предо Мною, если будешь исполнять всё, что Я заповедал, будешь соблюдать законы Мои и установления, — |
|
18 тогда Я укреплю твой царский престол, как обещал отцу твоему Давиду, когда вступил в союз с ним и сказал ему: „Потомки твои не утратят власти в Израиле“. |
|
19 |
|
20 тогда Я вырву вас с корнем из земли Моей, которую Я дал вам, и отверну лицо Свое от этого Храма, который Я освятил для имени Моего, и станет он притчей во языцех и предметом насмешек у всех народов. |
|
21 И всякий, проходя мимо этого Храма, ныне столь великолепного, ужаснется, взглянув на него, и скажет: „Почему же ГОСПОДЬ сотворил такое с этой страной и с этим Храмом?“ |
|
22 И ответят ему: „ГОСПОДА они оставили, Бога отцов своих, который вывел их из Египта, и покорились иным богам, стали поклоняться им и служить! Поэтому Господь и обрушил на них это зло“». |
2-а хронiкиРозділ 7 |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 7 |
|
1 |
1 |
|
2 І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня напо́внила дім Господній! |
2 Священники не могли войти в Храм ГОСПОДЕНЬ, потому что Слава ГОСПОДНЯ наполняла его. |
|
3 А всі Ізраїлеві сини бачили, як схо́див огонь та Господня слава на храм той, і вони попа́дали обли́ччям до землі на підло́гу з камінних плит, і вклони́лися до землі, і дякували Господе́ві: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“ |
3 Увидев, как огонь с неба и Слава ГОСПОДНЯ сошли на Храм, все израильтяне, стоявшие на мощеном дворе, пали на колени, простерлись ниц и стали прославлять ГОСПОДА: |
|
4 А цар та ввесь народ прино́сили жертву перед Господнім лицем. |
4 |
|
5 І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібно́ї — сто й двадцять тисяч. І ви́конали обряд освя́чення Божого дому цар та ввесь наро́д. |
5 Царь Соломон принес в жертву Господу двадцать две тысячи быков и сто двадцать тысяч овец. Так царь Соломон и весь народ освятили Храм Божий. |
|
6 А священики стояли на ва́ртах своїх, а Левити — зо знаря́ддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господе́ві, „Бо навіки Його милосердя“, коли Давид хвалив ними; і священики сурми́ли навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв. |
6 Священники, каждый в назначенном месте, совершали свое служение, левиты славили ГОСПОДА, играя на музыкальных инструментах, сделанных царем Давидом, чтобы восхвалять ГОСПОДА (они играли псалом Давидов «Вечна любовь Его неизменная!»). А напротив них священники трубили в трубы в окружении всех стоявших израильтян. |
|
7 І посвятив Соломон сере́дину подві́р'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопа́лення та лій мирних жертв, бо мідяний же́ртівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопа́лення й хлібної жертви та лою. |
7 |
|
8 І справив Соломон того ча́су те свято на сім день, а ввесь Ізра́їль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку. |
8 |
|
9 А восьмого дня спра́вили відда́ння свята, бо обряд освя́чення же́ртівника справляли сім день, і свято сім день. |
9 На восьмой день, по завершении празднеств, было торжественное собрание. В течение семи дней они освящали жертвенник, и все семь дней длился праздник. |
|
10 А дня двадцятого й третього сьо́мого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві. |
10 На двадцать третий день седьмого месяца Соломон распустил по домам народ, который ликовал и радовался всем сердцем тому благу, которое ГОСПОДЬ даровал Давиду, сыну его Соломону и всему народу Своему Израилю. |
|
11 |
11 |
|
12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: „Вислухав Я моли́тви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви. |
12 |
|
13 Якщо Я замкну́ небеса́, і не буде дощу, і якщо накажу́ сарані́ поїсти землю, і якщо нашлю́ морови́цю на наро́д Мій, |
13 И если Я закрою небеса и не будет дождя, если Я прикажу саранче опустошать эту страну, если Я пошлю моровое поветрие на Мой народ, |
|
14 і впокоря́ться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я́ Моє, і помо́ляться, і бу́дуть шукати Ім'я́ Мого́, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небе́с, і прощу́ їхній гріх, та й вилікую їхній Край! |
14 если тогда Мой народ, который именем Моим зовется, смирится, если помолится, если будет искать единения со Мной и раскается в своих злых поступках, — тогда Я услышу их с небес, и прощу им грехи их, и дарую стране исцеление. |
|
15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наста́влені на слу́хання моли́тви цього місця. |
15 Глаза Мои будут открыты, уши Мои будут внимать молитвам в этом Храме. |
|
16 І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я́ Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє бу́дуть там по всі дні. |
16 Ныне Я избрал и освятил этот Храм, чтобы имя Мое здесь пребывало вечно. Очи Мои и сердце Мое здесь во все дни. |
|
17 А тепер, якщо бу́деш ходити перед лицем Моїм, як ходив був ба́тько твій Давид, щоб зробити все, що наказа́в Я тобі, і якщо бу́деш дотри́муватися уставів Моїх та прав Моїх, |
17 И если ты будешь ходить предо Мною, как отец твой Давид ходил предо Мною, если будешь исполнять всё, что Я заповедал, будешь соблюдать законы Мои и установления, — |
|
18 то поста́влю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе перево́ду ніко́му з пануючих в Ізраїлі! |
18 тогда Я укреплю твой царский престол, как обещал отцу твоему Давиду, когда вступил в союз с ним и сказал ему: „Потомки твои не утратят власти в Израиле“. |
|
19 А якщо ви відве́рнетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим бога́м, і бу́дете вклонятися їм, |
19 |
|
20 то Я повирива́ю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх наро́дів! |
20 тогда Я вырву вас с корнем из земли Моей, которую Я дал вам, и отверну лицо Свое от этого Храма, который Я освятил для имени Моего, и станет он притчей во языцех и предметом насмешек у всех народов. |
|
21 А храм цей, що був найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та й скаже: За що́ Господь зробив так цьому Кра́єві та храму цьому?... |
21 И всякий, проходя мимо этого Храма, ныне столь великолепного, ужаснется, взглянув на него, и скажет: „Почему же ГОСПОДЬ сотворил такое с этой страной и с этим Храмом?“ |
|
22 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богі́в, і вклоня́лися їм, і служили їм, — тому́ Він навів на них усе оце ли́хо!“ |
22 И ответят ему: „ГОСПОДА они оставили, Бога отцов своих, который вывел их из Египта, и покорились иным богам, стали поклоняться им и служить! Поэтому Господь и обрушил на них это зло“». |